середу, 20 березня 2024 р.

21 березня - Всесвітній день поезії

 

Світ сповнений барв, поезій і мелодій.

 Сергій Губерначук

Всесвітній день поезії - це чудова нагода зануритись у світ досконалості поетичного слова, надихнутись, відчути красу і силу мови.  

Для  поціновувачів української поезії бібліотекарі створили віртуальну виставку, в якій прослідковується вплив на сучасне музичне мистецтво поетичних шедеврів, створених шанованими українськими майстрами слова.  

Україна співає попри тяжкі часи. Популярні музиканти, натхненні творчістю Т. Шевченка, І. Франка, М. Вінграновського, В. Стуса та багатьох знаних поетів, несуть у світ любов, романтику, потужну енергію українського поетичного слова.

Матеріали виставки містять відеоверсії пісень сучасних українських виконавців та оригинальні тексти віршів. Приємного та змістовного вам перегляду, шановні книголюби! Пісня та слово завжди  роблять світ яскравішим, людину - добрішою та мудрішою.


суботу, 9 березня 2024 р.

Поезія Тараса Шевченка: сучасне прочитання

 


До 210-ї річниці від дня народження Великого Кобзаря - Тараса Григоровича Шевченка, фахівці Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського підготували виставку-презентацію «Поезія Тараса Шевченка: сучасне прочитання».

Виставку з активними посиланнями на електронні ресурси можна переглянути: https://dnpb.gov.ua/.../2024/03/Shevchenko_T.H.-2024.pdf

четвер, 7 березня 2024 р.

Мистецький світ Тараса Шевченка

 9 березня 210 років тому народився видатний український поет, прозаїк, драматург, художник і мислитель Тарас Григорович Шевченко. Він був дуже обдарованою людиною, володів багатьма талантами, геніально оперував словом та пензлем. Його поетичні рядки, які не втратили своєї актуальності й донині, знають усі українці. Але чи багато знаємо ми про Шевченка художника? 

Пропонуємо вашій увазі віртуальну виставку-вернісаж, на якій представлено найвідоміші живописні й графічні твори великого Кобзаря та найцікавіші видання про його малярську творчість. Сподіваємось, що матеріали, представлені на виставці, допоможуть вам зрозуміти, чому Тараса Шевченка називають одним із визначних майстрів дев'ятнадцятого століття.


суботу, 24 лютого 2024 р.

Леся Українка: цікаві факти про книги та бібліотеки у житті письменниці

 


25 лютого в Україні відзначають день народження видатної поетеси, письменниці, перекладачки, фольклористки і громадської діячки Лесі Українки. Її твори вчать ще змалку, про неї вже багато написано та багато сказано, тож здавалось би, що ми знаємо про цю поетесу все. А може й не все. 

Пропонуємо вашій увазі декілька цікавих фактів із життя письменниці:

1.   У дитинстві Лариса Косач (справжнє ім'я Лесі Українки) була надзвичайно кмітливою та схоплювала все на льоту. До прикладу, дівчина навчилась читати ще в чотири роки, в пять років писати, шестилітньою вона вже майстерно вишивала, а у дев’ять – написала свій перший вірш.

2. З дитинства вона дуже любила читати. Батьки письменниці багато уваги приділяли вихованню й освіті дітей, розвивали в них зацікавленість літературою і мистецтвом. У сім’ї Косачів полюбляли творчість Кобзаря та часто влаштовували шевченківські вечори. А ще у родині часто читали вголос. Ця чудодійна практика не тільки оживляла Шевченка та Гоголя, а й розвивала уяву та здатність фантазувати.

3.   Леся ніколи не навчалася в жодному навчальному закладі. Початкову освіту здобувала вдома, як і всі діти в родині Косачів. Це була принципова позиція мами, Олени Пчілки. Вона навчала дітей сама й запрошувала приватних учителів, бо не хотіла віддавати їх до навчальних закладів у Російській імперії, де навчали виключно російською. Потім, коли у Лесі виникли проблеми зі здоров’ям, вона продовжила навчатися дома.

4. Оскільки Лесю вчили вдома за програмою гімназії, то основи знання іноземних мов починалися з латини і грецької, а потім додавалося вивчення й інших мов. Мама вчила Лесю німецької і французької мов, які знала досконало.

5.   Леся Українка знала 13 мов: крім української та російської протягом життя вона оволоділа в різній мірі ще 11 іноземними мовами: латина, грецька, німецька, французька, італійська, англійська, польська, болгарська, грузинська, іспанська, шведська. У колі інтелігенції тоді було нормою читати твори іноземних авторів мовою оригіналу.

6.   Свою першу свою друковану книжку Леся Українка тримала в руках у 14 років. Це був спільний переклад Лесі та Михайла "Вечорниць" Миколи Гоголя з російської українською. На обкладинці зазначені три псевдоніми літераторів із родини Косачів: Михайло Обачний і Леся Українка, редакція Олени Пчілки. 

7.    Найперша збірка поезій "На крилах пісень" побачила світ у березні 1893 року у Львові, за сприяння Івана Франка. Наклад книги становив лише 500 примірників.

8.    Її життя та діяльність тісно перепліталися з книгозбірнями: як приватними, так і офіційними. Напевно, вона для свого часу була однією з найбільш інтернаціональних читачок-українок, адже була записана до бібліотек як мінімум п’яти країн. Під час вимушених подорожей, пов’язаних з лікуванням, вона обов'язково відвідувала бібліотеки.

9. Після послаблення Емського указу 1906 року Леся Українка взялася опікуватися бібліотекою товариства "Просвіта" у Києві. Разом зі своєю сестрою Ольгою вона активно займалася комплектуванням фонду бібліотеки. У листах поетеси збереглося кілька свідчень про те, як вона агітувала надсилати книги для формування книгозбірні. За декілька місяців вдалося зібрати аж на понад 2700 томів. Однак її відсторонили від цієї роботи через політичну неблагонадійність.

Леся Українка була переконана, що культурне й інтелектуальне життя без бібліотек неможливе, а книга для поетеси була основним засобом та мірою освіченості. Вона завжди багато читала та увесь час навчалася сама і навчала інших.

 

Джерела:

https://www.duet.edu.ua/ua/press-center/news/612

https://nus.org.ua/articles/skromna-ironichna-i-skrupulozna-58-faktiv-pro-lesyu-ukrayinku-pro-yaki-ne-rozkazhut-u-shkoli/

https://suspilne.media/amp/108241-malovidomi-fakti-z-zitta-lesi-ukrainki-suspilne-videonovini/

https://www.researchgate.net/publication/356492561_KNIZKOVA_KULTURA_TA_BIBLIOTECNA_SPRAVA_V_ZITTEVOMU_I_TVORCOMU_PROSTORI_LESI_UKRAINKI

понеділок, 19 лютого 2024 р.

Воїни світла в наших серцях: до Дня Героїв Небесної Сотні

20 лютого Україна вшановує День пам'яті Героїв Небесної Сотні, які ціною власного життя захищали ідеали демократії, відстоювали права та свободи громадян, європейське майбутнє нашої держави. Саме цього дня 10 років тому на Майдані загинуло найбільше активістів Революції Гідності. З кожним роком вдячні українці додають нові матеріали до скарбниці відомостей про подвиг наших сучасників - учасників Революції Гідності. Бібліотекарі внесли до інтерактивного плакату багато цікавих матеріалів, які всебічно відображають події Майдану. Шановні читачі, дізнавайтесь, читайте, шануймо пам'ять про українців - героїв!
 

пʼятницю, 26 січня 2024 р.

Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту

 

Сюди водили їх і ставили підряд, –

і чужоземна гавкала команда…

Розстрілювали їх «во славу фатерлянда»,

і падали вони, сестра, і друг, і брат,

і падали вони: коханий і дружина,

і мати, й дитинча, бабуся й дід сумний,

без крику, мовчки всі… Свята їх смерть невинна,

як пам’ятник в віках, безсмертний, краю мій!  

Володимир Сосюра

27 січня у Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту увесь світ вшановує пам’ять мільйонів безневинно убитих людей різних національностей, більшість з яких були євреї. Саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау.

Масовою братською могилою і символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. Масові розстріли тут розпочалися відразу після вступу нацистів до Києва. В окупованій Україні жертвами Голокосту стали понад 1,5 млн осіб. Місця найбільших масових страт євреїв в Україні: Бабин Яр (Київ) – більше 100 000, Богданівка Одеської області – понад 40 000, Дрогобицький Яр (Харків) ‑ близько 20 000, Кам’янець-Подільський – 23 600, Дальник Одеської області – близько 18 000, урочище Сосонки біля Рівного – понад 17 000 жертв.

До пам’ятної дати пропонуємо переглянути відеопрезентацію "Голокост. Цього не можна забути", створену Южноукраїнським міським історичним музеєм.




четвер, 11 січня 2024 р.

Художниця із сонячними очима



Роблю сонячні квіти тому, що л
юдей люблю, творю на радість, на щастя людям, щоб всі народи один одного любили, щоб жили вони, як квіти по всій землі...

Марія Примаченко

12 січня минає 115 років від дня народження народної художниці України, лауреатки Національної премії України імені Тараса Шевченка, неперевершеної майстрині "наївного мистецтва" Марії Оксентіївни Примаченко.

Творчість Марії Примаченко – самобутнє і неповторне явище в історії українського мистецтва. У творах художниці її дивовижний внутрішній світ поєднується з багатовіковими традиціями народного мистецтва, зокрема мотивами вишивки, стінопису, розпису побутових предметів, елементами язичницької культури. За своє життя художниця створила понад 800 робіт. Її картини експонувалися на Першій республіканській виставці народного мистецтва в Києві, в Москві й Ленінграді. У 1937 році  на Всесвітній виставці в Парижі  її дивовижна серія "Звірі в Болотні" здобула золоту медаль. Твори майстрині побували у Варшаві, Софії, Монреалі, Празі.

Експонувалися картини видатної художниці й у Запоріжжі. Твори цієї генальної художниці запоріжці бачили на її столітній ювілей та п'ять років тому. У 2019 році у Запорізькому художньому музеї відкрилися відразу дві виставки: "Мистецька нива Марії та Федора Примаченків" і "Неосяжний світ Марії Примаченко". В Запорізькому художньому музеї зберігається 103 роботи Марії Примаченко та її сина Федора. Найяскравіші з них і було включено до експозиції. З оглядом експозицій можна ознайомитися тут.

У бібліотеках Запоріжжя можна знайти чудову книжку "Марія Примаченко. Дарую Вам сонце". Це каталог робіт художниці з колекції Запорізького художнього музею. Видання містить статтю мистецтвознавиці Наталки Самрук, присвячену життю і творчості видатної української мисткині.


На жаль, через російську агресію Запорізький художній музей зараз не працює для відвідувачів. Але роботи видатної художниці із фондів музею продовжують радувати поціновувачів мистецтва в інших містах України. Зокрема, у жовтні – грудні картини майстрині експонувалися у  Палаці Потоцьких у Львові. На виставці "Феномен Марії Примаченко" було представлено 51 твір художниці з музею Запоріжжя.

У 2022 році Марія Примаченко отримала відзнаку Президента України  "Національна легенда України" (посмертно) за визначні особисті заслуги у становленні незалежної України і зміцненні її державності, захисті Вітчизни та служінні українському народові, вагомий внесок у розвиток національної освіти, мистецтва, спорту (Указ Президента України № 593/2022).

Якщо ви ще не знайомі з творчим спадком Марії  Примаченко, не бачили її дивовижні картини, або хочете більше дізнатися про життєвий шлях легендарної художниці і про долю Історико-краєзнавчого музею мисткині на Київщині, радимо ознайомитися з добіркою онлайн-матеріалів у вебміксі.