понеділок, 26 жовтня 2026 р.

Безсмертному роману Джонатана Свіфта – 300 років!

 

Сьогодні, 26 жовтня, виповнюється   300 років з дня першої публікації роману ірландського письменника Джонатана Свіфта «Мандри до різних далеких країн світу Лемюеля Гуллівера, спочатку хірурга, а потім капітана кількох кораблів».  Саме цього дня у 1726 році в Лондоні видавець Бенджамін Мотт вперше випустив у світ перші два томи цієї знаменитої книги.

На перший погляд це пригодницько-фантастичний твір про подорожі до різних країн. Читача вражають дивовижна фантазія письменника та кумедні історії, що трапляються з головним героєм. Однак, змальовуючи фантастичний світ, автор показує різні форми людської недосконалості, вияви рис жорстокості, егоїзму, хитрощів, віроломства, мстивості. Джонатан Свіфт намагався змусити людей поглянути на себе в дзеркало, позбутися гордині та усвідомити власну недосконалість, щоб почати змінюватися на краще. А головний секрет книги в тому, що всі ці дивовижні світи, якими мандрував  Лемюель Гуллівер, насправді існують не в океані. Вони всередині кожного з нас. І лише від нас залежить, ким ми вирішимо бути сьогодні: егоїстичними Яху чи мудрими та шляхетними творцями свого життя.

Любі друзі, запрошуємо вас перевірити свою кмітливість, спостережливість та знання класики у нашій віртуальній вікторині за незабутнім романом Джонатана Свіфта «Мандри Гулівера»! Це чудова нагода не лише згадати дивовижні подорожі Лемюеля Гулівера, а й по-новому поглянути на гостру сатиру та приховані сенси, які автор залишив між рядків.


середа, 14 жовтня 2026 р.

Сто років із Вінні-Пухом: історія, яка не старіє

14 жовтня 1926 року, у Великій Британії вийшла книжка британського письменника Алана Александра Мілна «Вінні-Пух» (Winnie-the-Pooh). Вже сто років історії про кумедного ведмедика Вінні-Пуха та його вірних друзів дарують радість дітям і дорослим у всьому світі. Ця добра казка нагадує нам про справжню дружбу, щирість, турботу та вміння радіти простим речам. Вона вчить бути уважними одне до одного, цінувати тих, хто поруч, і зберігати у своєму серці частинку дитинства.

Любі читачі, запрошуємо вас переглянути віртуальну книжкову виставку та знову зустрітися з героями улюбленої книжки, яка сьогодні відзначає ювілей.


понеділок, 5 жовтня 2026 р.

Бібліотека Хортицької національної академії: крізь час і випробування


Сьогодні пропонуємо до вашої уваги другу частину нарису з історії бібліотеки Хортицької національної академії, присвяченого 65-річчю з дня заснування навчального закладу.


Час змін: нові освітні обрії

Йшов час. Початок 1990-х років став для бібліотеки нашого навчального закладу часом важливих змін і нових випробувань. У квітні 1993 року санаторна школа-інтернат № 8 отримала статус експериментального майданчика Інституту системних досліджень Міністерства освіти України за проблемою комплексної реабілітації дітей із захворюваннями внутрішніх органів та систем. Згодом це стало підґрунтям для створення Хортицького навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру. Розширення функцій навчального закладу висувало нові вимоги й до бібліотеки: книжковий фонд мав забезпечувати не лише навчання вихованців, а й професійне зростання педагогів.

Новий етап в історії бібліотеки настав у 1995 році, коли на базі центру відкрився коледж і відбувся перший набір студентів за спеціальностями «Соціальна педагогіка», «Сестринська справа» та «Образотворче декоративно-прикладне мистецтво». Із появою професійної освіти перед книгозбірнею постало нове, непросте завдання — забезпечити майбутніх фахівців необхідною навчальною та спеціальною літературою.  Книжок катастрофічно бракувало, а потрібні видання не завжди можна було знайти в Запоріжжі.

Незважаючи на економічні труднощі того часу, бібліотекарі наполегливо шукали можливості поповнення фонду. Вони відвідували книжкові ярмарки, налагоджували контакти з видавництвами, співпрацювали з бібліотеками інших навчальних закладів, зверталися по допомогу до спонсорів. Завдяки їх наполегливості та професіоналізму на бібліотечних полицях з'явилися видання з педагогіки, психології, медицини, філософії та мистецтвознавства, а також довідковою, енциклопедичною й пізнавальною літературою. Згодом бібліотечний фонд зріс до 23 325 примірників.  У ньому були художня та науково-популярна література для учнів, підручники, навчальні видання для студентів і книжки для дошкільнят.

Таким чином, у непростих умовах 1990-х років бібліотека не просто пристосувалася до нових обставин, а й активно долучилася до формування освітнього середовища закладу, що змінювався та розвивався. Це був час пошуку, наполегливої праці й відданості своїй справі. За кожним новим виданням стояли зусилля бібліотекарів, їхнє розуміння потреб читачів і переконання, що якісна освіта неможлива без доступу до знань.