Яскраві барви осені
Осінь. Яскрава і затишна, романтична і журлива. Вже багато століть ця дивовижна пора року є джерелом натхнення для поетів і прозаїків, художників і композиторів. Пропонуємо вашій увазі поетичні рядки про осінь від майстрів слова.
Красива осінь вишиває клени
Червоним, жовтим, срібним, золотим.
А листя просить: – Виший нас зеленим!
Ми ще побудем, ще не облетим.
А листя просить: – Дай нам тої втіхи!
Сади прекрасні, роси – як вино.
Ворони п’ють надкльовані горіхи.
А що їм, чорним? Чорним все одно.
Ліна
Костенко
Пишу листи на акварелях осені
І з вітром відпускаю у політ.
Стара верба над берегами босими
Пряде клубок печалі журавлів.
Ще пам’ять не цілована морозом,
Ще джерело в прадавній хащі б’є.
По парасолі крапельками Морзе
Далекий Хтось привіт передає.
Наталка Позняк
***
Облітають квіти, обриває вітер
пелюстки печальні в синій тишині.
По садах пустинних їде гордовито
осінь жовтокоса на баскім коні.
В далечінь холодну без жалю за літом
синьоока осінь їде навмання.
В’яне все навколо, де пройдуть копита,
золоті копита чорного коня.
Облітають квіти, обриває вітер
пелюстки печальні й розкида кругом.
Скрізь якась покора в тишині розлита,
і берізка гола мерзне за вікном.
Володимир
Сосюра
***
Осінні барви — це не описати,
Така краса, що серце завмира.
І хочеться по осені блукати,
Бо ще м’яка-м’якесенька трава,
А квіти гарні, різнокольорові,
А небо синє-синє і без дна…
Осінні дні теплесенькі, чудові
І радість щира, а не напускна…
І стільки щастя в осені і тиші.
І радості, і туги заодно…
Вона щодня картини дивні пише,
А ми спостерігаєм, як в кіно…
Красою осінь душі напуває,
Наснагою наповнює серця.
Високо нас над світом піднімає,
Дивує всіх без краю та кінця.
Див осені нікому не злічити —
Відчути треба серденьком усе.
Та просто насолоджуватись, жити…
І хай вона нас в дивосвіт несе….
Надія Красоткіна