Сторінка поезії. Зима

 

Чарівниця зима

Довгі й затишні зимові вечори – саме час для теплого пледа й улюблених віршів під чашку ароматного напою. Пропонуємо вам для гарного настрою невелику добірку віршів про найчарівнішу пору року.

Дзвенять у відрах крижані кружальця.
Село в снігах, і стежка ані руш.
Старенька груша дихає на пальці,
їй, певно, сняться повні жмені груш.

Їй сняться хмари і липневі грози,
чиясь душа, прозора при свічі.
А вікна сплять, засклив мороз їм сльози.
У вирій полетіли рогачі.

Дощу і снігу наковтався комин,
і тин упав, навіщо городить?
Живе в тій хаті сивий-сивий спомин,
улітку він під грушею сидить.

І хата, й тин, і груша серед двору,
і кияшиння чорне де-не-де,
все згадує себе в свою найкращу пору.

І стежка, по якій вже тільки сніг іде…

                                           Ліна Костенко

***

Сніг падав безшелесно й рівно,
Туманно танули огні,
І дальній дзвін стояв так дивно
В незрозумілій тишині.

Ми вдвох ішли й не говорили,
Ти вся засніжена була,
Сніжинки грали і зоріли
Над смутком тихого чола.

І люди млисто пропливали,
Щезали й гасли, як у сні, —
І ми ішли й мети не знали
В вечірній сніжній тишині.

                Максим Рильський

*** 

Сипле, сипле, сипле сніг.
Мов метелики сріблисті,
Сніжинки біленькі, чисті
Тихо стеляться до ніг.
Сипле, сипле, сипле сніг.
Сипле, сипле, сипле сніг.
Тихо, легко і спроквола
Покриває все довкола,
Ні стежок, ані доріг…
Сипле, сипле, сипле сніг.
Сипле, сипле, сипле сніг.
Все присипав – доли, гори,
Вже ввесь світ – мов біле море,
Біле море без доріг.
Сипле, сипле, сипле сніг.

                  Марійка Підгірянка

*** 

На віях тиші мерехтять сніжинки.
Зима крізь вії дивиться на світ.
Шляхи і діти їх – стежинки –
шукають вранці згадку до воріт.
Село в снігах, як чаша кришталева,
у срібних жилках скованих джерел.
Ідуть у білих каптурах дерева,
понамерзали брови у дерев.
Їм білий вітер розвіває поли,
вони бредуть похилені, на шлях,
де гайвороння, чорне як ніколи,
шматочок сонця ділить у полях.

                              Ліна Костенко

Джерело 

Ювілей письменника

                                     «Світло нескореної душі»

Під такою назвою у бібліотеці діє виставка-персоналія, присвячена 90-річчю від дня народження Григора Михайловича Тютюнника – українського письменника, неперевершеного майстра короткого жанру, перекладача, представника покоління шістдесятників. Сьогодні його називають одним з найвидатніших новелістів української літератури.

 На виставці експонуються видання про життєвий і творчий шлях письменника, збірки творів автора. Серед творів письменника можна ознайомитись із оповіданнями та повістями: «Облога», «Климко», «Вогник далеко в степу», «Дикий», «Степова казка», «Холодна м’ята» та іншими творами.

Задля вшанування пам'яті Григора Тютюнника пропонуємо переглянути віртуальну виставку «Життя у слові».

День пам’яті жертв голодоморів

       Голодомор – біль душі і пам’ять серця

Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз.
Заплачте разом, а не наодинці.
Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,
Що мали зватись гордо – українці.
Згадайте нас – бо ми ж колись жили.
Зроніть сльозу і хай не гасне свічка!
Ми в цій землі житами проросли,
Щоб голоду не знали люди вічно.
                                    Ніна Виноградська

Щороку наприкінці листопада по всій країні у вікнах запалюються свічки пам’яті на вшанування невинних жертв страшних голодних 1921-1923, 1946-1947 років та безжалісного голодомору 1932-1933. Саме в четверту суботу листопада в Україні відзначають День пам’яті жертв голодоморів. Щоб такі події більше не повторилися, ми повинні знати і пам’ятати про них.

До Дня вшанування світлої пам’яті жертв голодоморів в Україні у читальній залі бібліотеки організовано книжкову виставку–пам’ять «Трагічні сторінки історії України». На виставці представлені документи, фотографії та публікації про Голодомор, спогади і свідчення очевидців, художні твори українських письменників про події голодного лихоліття.

Тема голодомору залишається актуальною і болючою протягом багатьох років. Чимало письменників висвітлювало її у своїх творах. Такі твори неможливо переповісти, їх обов’язково  треба читати. Пропонуємо вашій увазі добірку художніх книжок українських авторів, у яких розкривається тема Голодомору.

Самчук У. Марія

"Матерям, що загинули голодною смертю на Україні в роках 1932-1933", - посвята, якою Улас Самчук почав свій роман "Марія" - перший художній твір про події Голодомору.

Роман був написано ще у 1933 році, одразу після описаних у книзі подій. У 1934-му твір видали у Львові, однак потрапити до читача в Україні йому було дуже складно. У наступні роки його видавали у різних країнах світу, зокрема в Аргентині - у 1952-му. В Україні ж він офіційно вийшов лише після відновлення незалежності.

 У романі У. Самчук першим сказав світові правду про голодомор 1933 року, його причини і наслідки. Через події із життя Марії, її близьких, земляків протягом кількох десятиліть — від дореволюційного періоду до більшовицьких реформ 1930-х років і геноциду українського селянства — автор художньо осмислює національну трагедію. Він підносить образ селянки Марії до символу цілої України.

Барка В.  Жовтий князь

Творчість Василя Барки (справжнє ім'я - Василь Костянтинович Очерет, 1908-2003), талановитого письменника і поета, представника української діаспори у Сполучених Штатах Америки, довгі роки залишалася невідомою в нашій країні. Роман "Жовтий князь" став одним із перших у світовій літературі професійним прозовим твором, присвяченим Голодомору 1932-1933 років, що забрав життя мільйонів людей. Письменник створив символічний образ Жовтого князя, демона зла, який несе з собою лише руйнування, спустошення, муки і смерть. У романі автор відобразив власні спогади про страшне лихо, а також точні свідчення очевидців Голодомору, зокрема його рідного брата та родини.

Роман у повному обсязі в Україні вийшов вперше.

Гуцало Є.  Голодомор

Про події голодного лихоліття розповідає повість Є. Гуцала "Голодомор". Важко читати болючі сторінки трагедії, особливо коли страждають діти. Опухлі від голоду, обтягнуті прозорою шкірою, з божевільними оченятами, вони не розуміли, чому так страждають. Автор їх порівнює із птахами, які літали у вільних небесах, а тепер обтяли їм крила, і безкрилі, вони ходять по землі: одні від голоду уже не відають, що шукають, а інші моляться до святого хліба.

Дімаров А. І будуть люди

Пророчі слова великого Тараса, що «на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люди на землі» стали непохитним переконанням і Анатолія Дімарова: останній рядок цього твердження він узяв за назву одного з кращих своїх творінь. Роман-епопея "І будуть люди" розповідає про найтрагічніші сторінки життя українського селянства періоду колективізації-Голодомору. Вперше твір вийшов ще наприкінці 60-х років ХХ ст., але тоді, підчас першодруку роману, цензурою було вилучено близько третини роману. Нині ця правдива історія започаткувала нову сторінку у своєму життєписі: видавництво «Фоліо» перевидало її без купюр, а недавня 12-серійна екранізація роману здобула визнання як перша в країні історична родинна сага.

Талан С.  Розколоте небо

Сучасна українська письменниця Світлана Талан пише твори у жанрі «реальних історій». Роман "Розколоте небо" присвячено темі колективізації та Голодомору в Україні. Письменниця відобразила події 30-х років на прикладі одного селища на Луганщині. Українське село, де були плодючі сади та родючі землі, спустошила голодна смерть. Справжні, невигадані жахи описує авторка: на які відчайдушні та жахливі вчинки йшли люди, аби вижити в лихі часи голоду. Та у цих трагічних подіях знаходиться місце і для кохання. «Розколоте небо» перевертає свідомість читача та відкриває для когось незнані сторінки історії.

Доляк Н. Чорна дошка

Страшні видіння приходять до Сашка у снах. Висушені голодом жінка і маленькі діти зазирають йому в обличчя скляними очима, німотно благають про допомогу, простягають до нього руки... Лесь Терновий, прадід Сашка, має що розповісти онуку про цих людей. Бо він — один із них. Один з тих, хто вижив, пройшовши через пекло Голодомору 30-х років.

Окрім представлених книг існує ще багато видань та творів, які дають змогу кожному дізнатися правду про страшні часи голоду та зробити свої висновки.

Ювілей Ф.М. Достоєвського

                    Великий знавець людських душ

11 листопада 2021 року минає 200 років від дня народження геніального письменника і мислителя  Федора Михайловича Достоєвського. 

Федір Достоєвський – класик світової літератури, один із найбільш читаних письменників у світі. Йому, як нікому іншому, довелося зазнати багато глибоких моральних потрясінь та фізичних страждань. Письменник зазнав у житті дуже багато: судовий процес, тюремне ув'язнення, потім каторгу, був на самому порозі смерті, і зумів витримати це пекло. Довгий час письменник жив на межі злиднів, був азартним гравцем, здатним програти останню копійку. Вся ця гострота пережитого ним досвіду з неймовірною силою та потужністю описана у його творах. Ніхто інший не зміг настільки майстерно розкрити і показати загадкову людську душу.

До ювілею Ф.М. Достоєвського ми підготували для Вас  віртуальну виставку-портрет  «Великий знавець людських душ». Тут Ви знайдете інформацію про життя і творчість письменника, а також посилання на його  твори онлайн.

  Якщо Вас зацікавила незвичайна особистість письменника, радимо переглянути вебмікс  «Достоєвський: скорбота, любов і вічність…».  

День української писемності та мови

Щорічно 9 листопада українці відзначають День української писемності та мови. Відповідний наказ Президента України про відзначення цього свята був підписаний 9 листопада 1997 року.

На честь цього дня пропонуємо дізнатися або пригадати цікаві факти про рідну мову.

        

 Якщо Ви хочете  перевірити або покращити знання з української мови, рекомендуємо цікавий  ресурс: "Мова — ДНК нації".

Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек

 

Щороку протягом жовтня у шкільних бібліотеках всієї країни проходять заходи Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек. У цьому році Всеукраїнський місячник  був присвячений краєзнавству.

Працівники бібліотеки Хортицької національної академії підготували для своїх користувачів ряд цікавих різноманітних заходів: креативні книжкові виставки, вікторини, інтерактивні ігри, мережеві акції тощо.

Розпочався Місячник з пізнавального заходу «Вивчай і знай свій рідний край», який бібліотекарі підготували для учнів 4-х класів. Під час зустрічі юні користувачі бібліотеки дізналися багато цікавої інформації про рідний край, познайомилися зі славетною історією Запоріжжя, із задоволенням взяли участь у вікторині: активно відповідали на запитання і показали себе справжніми знавцями своєї маленької батьківщини.

У читальній залі бібліотеки  було оформлено  тематичні книжкові виставки  «Мій край у всьому неповторний», «Літературні обрії Запоріжжя» і «Слава козацька вічно жива». Користувачам було презентовано найцікавіші видання про історію,  екологію, рослинний і тваринний світ рідного краю та художні й історико-публіцистичні твори наших земляків.

Шанувальникам поезії рекомендовано переглянути віртуальну виставку по творчості запорізької поетеси Віри Коваль.

Всім любителям подорожувати було запропоновано взяти участь у мережевій акції «Стежками рідного краю». Захід започатковано  з метою обміну враженнями про найцікавіші визначні пам’ятки Запорізького краю.

Допитливим користувачам, які хочуть більше дізнатися про історію і дива Запорізької області, запропоновано ознайомитись з вебміксом  «Краєзнавча мозаїка». А справжні знавці рідного міста мали можливість перевірити себе, виконав інтерактивну вправу «Найвідоміші пам’ятники Запоріжжя».

Місячник, присвячений краєзнавству закінчився. Але попереду у нас ще багато пізнавальних подорожей, зустрічей із відомими земляками та цікавими книгами.

Мандруйте, пізнавайте, читайте!

Запрошуємо до участі в акції

 Шановні користувачі!

Мережева акція «Стежками рідного краю» триває! Ви ще маєте час, щоб стати учасником проєкту. Він триватиме до 31 жовтня. Долучайтесь, щоб про цікавинки рідного краю дізналося  якомога більше людей.

Детальніше про акцію за посиланням.

Вебмікс

 Краєзнавча мозаїка

Найвідоміші пам'ятники Запоріжжя

Чи добре знаєш ти рідне місто? Перевір себе  - виконай вправу!

Мій край у всьому неповторний

 

Ні, ти не знаєш добре України ,
Якщо на Запоріжжі не бував,
Де небо – то від хвиль Дніпрових синє,
То золоте – від степових заграв;
Де на весь світ поралить колосками
У січах кров’ю зрошена земля,
Де царство дум, де навіть кожен камінь
Народу невмирущість прославля;

Де сяйво з вод висотують турбіни
А Хортиця сурмить, як пароплав...
Ні, ти не знаєш добре України,
Якщо на Запоріжжі не бував.
                                        Петро Ребро

      Запоріжжя - це унікальне місто, місто, що зачаровує і вражає. Могутній Дніпрогес, широченний Дніпро, дивовижна Хортиця, індустріальні гіганти, оригінальні  башточки, затишні сквери і бульвари - і це все Запоріжжя.    

      Рідному місту присвячені тематичні книжкові виставки «Мій край у всьому неповторний» і «Літературні обрії Запоріжжя», що експонуються у читальній залі бібліотеці в межах Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек «Краєзнавство у шкільній бібліотеці: нові традиції та цінності». Книги, представлені на полицях книжкової виставки «Мій край у всьому неповторний», познайомлять вас з історичним минулим, традиціями, здобутками, природою нашого краю. Окремий розділ присвячений одному з семи чудес нашої країни – острову Хортиця. На виставці «Літературні обрії Запоріжжя» представлені художні та історико-публіцистичні твори наших земляків.

  Любителям поезії радимо ще подивитися віртуальну виставку по творчості запорізької поетеси Віри Коваль.

Готуємось до свята - Дня міста Запоріжжя!

УВАГА АКЦІЯ!

В межах проведення щорічного Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек, який цього року відбуватиметься під гаслом "Краєзнавство в шкільній бібліотеці: нові традиції та цінності", працівники бібліотеки Хортицької національної академії організовують мережеву акцію "Стежками рідного краю".

Багато хто з нас любить подорожувати рідним краєм. Тож приєднуйтесь до акції –  діліться своїми враженнями, фото та відео, щоб якомога більше людей дізналося про цікаві місця в Запоріжжі та області.

 Термін проведення: з 01.10. до 31.10.2021року

З умовами акції можна познайомитися за посиланням: https://cutt.ly/ZECYvNT

WEB-cтенд:   "Стежками рідного краю"

Координатор: Прохорова Світлана Павлівна, бібліотекар

Запрошуємо до участі у проєкті!

Сторінка поезії. Осінь

                                              

                     Яскраві барви осені

Осінь. Яскрава і затишна, романтична і журлива. Вже багато століть ця дивовижна пора року є джерелом натхнення для поетів і прозаїків, художників і композиторів. Пропонуємо вашій увазі поетичні рядки про осінь від майстрів слова.  

Красива осінь вишиває клени
Червоним, жовтим, срібним, золотим.
 А листя просить: – Виший нас зеленим!
Ми ще побудем, ще не облетим.
А листя просить: – Дай нам тої втіхи!
Сади прекрасні, роси – як вино.
Ворони п’ють надкльовані горіхи.
А що їм, чорним? Чорним все одно.

                                            Ліна Костенко

***

Пишу листи на акварелях осені
І з вітром відпускаю у політ.
Стара верба над берегами босими
Пряде клубок печалі журавлів.

Ще пам’ять не цілована морозом,
Ще джерело в прадавній хащі б’є.
По парасолі крапельками Морзе
Далекий Хтось привіт передає.

                              Наталка Позняк

           ***

Облітають квіти, обриває вітер
пелюстки печальні в синій тишині.
По садах пустинних їде гордовито
осінь жовтокоса на баскім коні.
В далечінь холодну без жалю за літом
синьоока осінь їде навмання.
В’яне все навколо, де пройдуть копита,
золоті копита чорного коня.
Облітають квіти, обриває вітер
пелюстки печальні й розкида кругом.
Скрізь якась покора в тишині розлита,
і берізка гола мерзне за вікном.

                                    Володимир Сосюра

             ***

Осінні барви — це не описати,
Така краса, що серце завмира.
І хочеться по осені блукати,
Бо ще м’яка-м’якесенька трава,
А квіти гарні, різнокольорові,
А небо синє-синє і без дна…
Осінні дні теплесенькі, чудові
І радість щира, а не напускна…
І стільки щастя в осені і тиші.
І радості, і туги заодно…
Вона щодня картини дивні пише,
А ми спостерігаєм, як в кіно…
Красою осінь душі напуває,
Наснагою наповнює серця.
Високо нас над світом піднімає,
Дивує всіх без краю та кінця.
Див осені нікому не злічити —
Відчути треба серденьком усе.
Та просто насолоджуватись, жити…
І хай вона нас в дивосвіт несе….

                                                       Надія Красоткіна

Джерело