Вірші проти війни

 

     Ці вірші написали звичайні люди. Вони живуть у різних місцях нашої країни, пишуть на різних мовах, але всі вони - українці.

 

Круг история крутит жестоко

и как много веков назад,

снова с севера и с востока

на мой город ползет орда.

 

Пусть другие бегут на запад

но отсюда я не уйду,

а поставлю ежи на лапах

чтобы остановить орду.

 

Поделюсь я последним хлебом

с тем, кто рядом стоит со мной.

Под моим, под весенним небом

танки станут просто рудой.

 

Как горит их металл я видел,

в этом огненном вихре стихий.

Мою землю пеплом насытить

их отправил верховный муфтий.

 

Он отправил их грабить и резать

оборвав наших жизней нить,

сломав дух и дома железом

и с Империей соединить.

 

Вороват и хитер ордынец,

их хваленная сила - блеф

а "военная операция"

просто станет закатом эРэФ.

              М. Тютюнник, 06.03.2022

 

 Добрий вечір, я з України,

Із тієї, друзі, країни,

Де ще вчора ми горя не знали,

Говорили, сміялись, кохали,

Укладали малечу до ліжка,

Приміряли плаття й босоніжки,

Бо вже скоро весна, а там літо,

Море, сонце, гори і квіти.

Ось-ось з вирію ждали лелеку,

В мріях так забігали далеко.

Дітям на ніч казку читали,

ЗНО й випускного чекали …

 

Добрий вечір, я з України,

Із тієї, що ворог в руїни

Перетворює місто за містом,

Наче там, на росії, їм тісно.

 Із тієї, в метро де малеча

Тулить голову мамі на плечі,

Щоб під вибухи якось заснути,

Щоб тих вибухів тільки не чути.

Із тієї, в лікарню, де діти,

Стали бомби із неба летіти.

Із тієї, де скоро лелеки,

Із країн повернувшись далеких

Не побачать гнізда на хатині,

Бо нема ні гнізда, ні хатини,

Із тієї, де плаче дитина

Бо сирена гуде щохвилини,

Із тієї, в руїнах де школа

У осколках ракети довкола …

 

 Добрий вечір, я з України,

Із тієї, де рвуть джавеліни,

Із тієї, ворожі де танки

Палахтять у вогні на світанку,

Із тієї, де діти за матір,

Із тієї, де брат йде за брата,

Із тієї, де батько за сина

І за щастя своєї родини,

Із тієї, де йдуть воювати

Бо не можна усе це віддати!

Із тієї, вдягають де берці,

Із тієї, де з вірою в серці

Захищають своє, таке рідне,

Щоб було воно славне і гідне!

Із тієї де вишня розквітне

Із тієї, де знов буде літо…

Із тієї, що встане з руїни!

Добрий вечір, я з України…

               Л. Маркова, 8.03.2022

 

              Дитяча небесна сотня

Площа Ринок сьогодні не мекка туриста...

Ти там сміх не почуєш, не побачиш баристу,

Не вдихатимеш ти аромат шоколаду.

Щось у людях зломалося, вийшло із ладу...

Навіть пошепки хочеться тут говорити

І поволі пройтися, ніде не спішити.

Помолитись за душі малих янголяток...

Не пригорне їх мама, не втішить їх татко...

Не прийдуть більш в садочок, не сядуть за парту,

На хмаринках пухкеньких несуть свою варту...

Де знайти такий пластир, щоб заклеїти рани,

У розбитих серцях... Ні! Ніде не дістанеш...

                                Ю. Ілінська-Драган, 19.03.2022